Кохання Шури. Посвята від побратимів пам’яті 25-річного Героя

Шура прийшов у військо добровільно, вже потім його мобілізували. Шура дуже молодий і хвацький до науки, а ще гарний дуже (дивитися фото). Вибухову справу освоював і показував дуже хороші результати. Він був молодшим командиром моєї найулюбленішої категорії – думаючі. Бо є ще крикливі. Шура тихий командир.
Ставив питання по ділу, виконував наказ і все. Ніякого псевдопатріотизму, просто робота. Після війни у Шури будуть хороші варіанти роботи. В бізнесі таких розбирають як пиріжки.

А ще Шура ніколи нічого не просить. Булгакова читав, мабуть. Але пройшов рік і Шура змінився і попросив відпустку. Це було дивно і йому навіть відмовили з самого початку. Але він настільки хороший, що х*р там відмовиш. Хоча було цікаво.

Виявилось, що у Шури є кохання, дівчина, вони в стосунках і наш герой буде робити пропозицію. Дівчині 19, вона красива, юна і з Львівщини. І ось тут все по-серйозному. На це дійство була відкликана мама Шури, яка з самого початку повномасштабки відповідально була відправлена в “ссилку” до Німеччини задля власної безпеки, родичі попереджені та куплена обручка.

Обручка куплялася в інтернеті з візуальним вгадуванням розміру. Ох, знали б ви, дівчата, як важко то вгадати. І консультанти бісяться, коли кажеш їм «ну нормальний такий палець, маленький, поняла?»
Задум такий: кохана дівчина з Львівщини приїжджає на Первомайщину, там купа родичів і мама, яку півтора року вже не бачив, Шура падає на коліно і робить пропозицію, всі радіють, наречена плаче і каже своє «Так».

Але…За день до відпустки стався прильот, де Шура працював. За один день, тобто завтра він мав йти у відпустку і речі навіть зібрав. Один боєць загинув одразу на місці, Даня, я писав про нього, а от Шура був складний триста. Лікарі боролися за його життя, але він тупо мучився і страждав. За 6 днів після поранення його серце не витримало і він помер від ран. Його похоронили. Він так і не встиг зробити пропозицію і його дівчина тепер вічна наречена. Вона так любила його і так плакала, що я відчув це почуття. Кохання. Я сумніваюсь, що за мною хтось так буде плакати на похоронах, як вона плакала за Шурою. Та і не в цьому, мабуть, суть. Шура прожив коротке, але яскраве життя, за яке встиг повоювати, накрошити купу орків і покохати. Хороше життя, правда? А смерть ніколи хорошою не буває…
Не про#біть своє кохання

Автор Андрій Козінчук

Біографічна довідка: Старший солдат Олександр Рибачок, позивний Шура, помер у Дніпропетровському шпиталі 21 серпня 2023 року. 14 серпня, виконуючи чергове бойове завдання в районі Серебрянського лісу біля міста Кремінна на Луганщині, отримав важкі поранення під час ворожого обстрілу. Лікарі боролися за його життя до останнього, але серце воїна не витримало. У липні йому виповнилося 25 років.
Олександр родом з міста Первомайськ Миколаївської області. Здобув середню освіту. Навчався у Миколаївському ВПУ на електрика. Працював у меблевій сфері, також їздив на заробітки за кордон.

Ще з 2018 року в цивільному житті проходив курс підготовки десантників «Школи молодших командирів імені Аксьона і Хоми». Займався громадською діяльністю – організовував футбольні турніри та допомагав дитячим будинкам. Під час відпусток в армії завжди їздив з коханою у Львів, адже йому подобалося це місто. 3 початком повномасштабного вторгнення чоловік без вагань став на захист своєї країни від російських окупантів. Проходив службу в 67-ій окремій механізованій бригаді. Був і сапером, і розвідником, і кулеметником, і оператором. За час служби Олександра нагородили особистою вогнепальною зброєю.