“Такий молодий, але такий сміливий”: 23-річний боєць врятував сотні побратимів…Відео

Про кого йдеться

23-річний Сергій за освітою економіст, однак після повномасштабного вторгнення РФ він пішов захищати Батьківщину добровольцем.

Нині юнак є військовослужбовцем 128-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України.Спершу він працював водієм евакуаційної машини, але згодом пройшов низку курсів для військових медиків і отримав сертифікат інструктора НАТО.

Це дозволяє бійцю готувати інших фахівців (у тому числі новачків підрозділу).Парамедик Сергій (фото: 128 окрема бригада ТрО ЗСУ)Основні досягнення

Нині юнак є парамедиком і санітарним інструктором – навчає бійців базових навичок тактичної медицини.Від початку своєї служби Сергій врятував уже сотні життів (лише впродовж кількох днів жорстоких боїв хлопцю вдалось врятувати понад 80 побратимів з різних підрозділів).

Попри вагу у 60 кілограмів, він витягає з поля бою значно більших і важчих бійців, які отримали поранення й не можуть іти самостійно.

“Одного разу з побратимом – водієм-санітаром – під час евакуації він потрапив під вогонь супротивника зі стрілецької зброї. Хлопці миттєво зайняли кругову оборону і дали ворогу бій. Це дозволило підійти групі підтримки, відкинути ворога і таки врятувати життя пораненому”, – розповіли у його бригаді.

Ставлення побратимів Попри те, що більшість новачків – удвічі старші, авторитет молодого інструктора ніхто не ставить під сумнів.Своє навчання бійці проводять у перервах між виходами на нуль і запеклими боями.

“Такий молодий, але такий сміливий”: 23-річний боєць врятував сотні побратимів
Інструктор замість манекена (фото: 128 окрема бригада ТрО ЗСУ)

На тренінг до медиків приходять і новачки, і досвідчені бійці, адже навички з надання первинної допомоги на полі бою можуть врятувати чимало життів.“Інструктор – наймолодший з усіх. Але головний критерій для поваги тут не вік, а знання і вміння”, – вважають у бригаді.

Досвідчені бійці наголошують: “Якщо отримав поранення й почув голос Сергія – можна заспокоїтися, бо все буде добре”.Позиція парамедика Сам юнак вважає важливим завданням навчити людей працювати в команді та надавати якісну допомогу миттєво.

За його словами, 80% випадків смертей – це кр0вовтрата. 15% – пневмоторакс (наявність у плевральній порожнині повітря, яке проникає туди внаслідок пошкодження легень або стінки грудної клітки), а 5% – переохолодження (гіпотермія).

“Ми – не бойова служба. Ми не воюємо. Ми боремося з наслідками й виконуємо свої дії професійно”, – зазначає він.

Юнак зізнається, що чи не найтяжче для медика – “усвідомити те, що ти вже не можеш врятувати… просто змиритися”.Водночас мотивацію надає те, що “роботу видно”.

“Якщо ти людину врятував, ти через три дні з нею привітаєшся”, – пояснює хлопець.